Киця-кицюня

картина Олени Новосвіт

І ми світити
Будемо й жити
Даруючи світові,
Богу і людям
Світло душевне
Радість і щастя,
Що в нас не згасне!

2012

Мова кохання

картина Олени Новосвіт

Мова любові — мова весни
Слово до слова
Радієш ти
Радіє сонце, радіє небо
Радіють хмари…
Радієм ми

Божому світові,
Неньці-Земельці
Тій світлій пісні, що над полями
Та над долами
У серці вбігає й далі звучати
Ліні над нами
Й над горами.

Пташина пісня – пісня весни
Хто ж то співає
Як виграває
Де та пташка, що серце мре
Від того співу
Від тої дяки
Від усього світу.

Ліне і ллється
Неначе річка
У темну нічку тихо співа,
А потім гучно
Як струмочок з кручі збіга

Дякуємо Богу!
Дякуємо Світлу!
Дякуємо мові!
Дякуємо долі!

2012

Стебель

картина Олени Новосвіт

Стебель бачив життя у всьому різноманітті. На галявині постійно відбувалося щось цікаве.
Одного разу маленька крапка в блакиті неба перетворилася на орла, що наближається. Птах змахнув кілька разів крилами і, обдавши стеблинку потужним потоком повітря, опустився на галявину. Орел походжав галявиною, гордо поглядаючи на всі боки. Цей сильний і сміливий птах зацікавив стеблинка і він запитав у орла:
«Друг, я думаю, що ти багато чого бачив у цьому світі, багато чого знаєш. Скажи, як ти думаєш, що таке на твоє життя?
І орел відповів: «Життя – це радість польоту, це глибина та висота небесної дали. Це чудові простори полів, високих і суворих гір, стрімких та швидких струмків, спокійних та величних річок та морів, безмежних та сильних океанів. Але головне - життя, - це свобода. Потім змахнув кілька разів крилами, покружляв над галявою і втік у висоті.
Стебель довго роздумував над словами орла. Але потім його увагу привернула квітка, що стоїть поруч. "Квіточка, скажи - звернувся до нього стеблинка, - як думаєш ти, - що означає життя?"
Життя це світло Сонечка вранці, це росинка в моїх руках. Це вітерець у моєму волоссі. Це бджілка на моїй маківці, це ельфи навколо мене та моїх побратимів. Але головне, життя – це радість, радість, яку ми випромінюємо щомиті.» Стебель задумався.
Подумав ще трохи і побачивши поруч із собою джерело вирішило дізнатися в нього. «Дружечко, джерельце, скажи, що на твоє життя?»
Джерело мовчало, він думав. Трохи помовчавши, він сказав: «Життя, це радість віддачі найкращій своїй частині світу. Адже коли ми даруємо цьому світові щастя, радість, любов, світ, ми й самі стаємо чистішими і кращими, стаємо щасливими. https://www.novosvit.com/ruslan_novosvit https://www.novosvit.com/ruslan_novosvit https://www.novosvit.com/ruslan_novosvit https://www.novosvit.com/ruslan_novosvit Адже дарувати - це так природно. Адже саме життя це дар, і коли ми даруємо, ми живемо, ми щасливі.
Стебель задумався.
А як ти думаєш, друже, що означає життя?

2011