Не знаю я, чи вмію я кохати?

Не знаю я, чи суджено мені?

Єдине я не вмію приховати,

Що день без тебе – тяжче боротьби.

Що день без тебе – то є сумна звістка,

Натхнення лиш для сумного вірша...

А ти без мене... ти існуєш, звісно...

Та не весною вже живе твоя душа.

У день без тебе я – уже не я –

Свій подих розгубила по дорозі.

Розбила на осколки все життя.

А ти без мене... Я уже не в змозі.

То хай лиш я. Нехай – у дні без тебе.

Над прірвою. Аби ти тільки знав:

В твоїм житті не буде дня без мене,

А отже, дня, в якому б не кохав!