Забороняю думати про тебе.

Ця думка неможлива й уві сні.

Під скло сховати – знаю я, так треба!

Лиш серце прошепоче тихо: „Ні...”

То й що? Нехай собі шепоче.

Багато радощів пізнала я з тобою?

Я жити хочу. Чуєш, жити хочу!

Не існувати, не плакати тобою...

Я викреслю тебе, ім’я забуду –

Я зможу. Звикну. Я готова.

„Заборонити думати тобою” –

такі незвичні, дивовижні ці три слова...

Цей вирок прочитає нам суддя.

Нарешті я відчую волю.

Я хочу іншого життя,

Змінити хочу навіть долю!